Коли мрії дітей не співпадають із материнськими сподіваннями | ВІДЕО

Цю історію показали на всю країну на одному із телевізійних каналів: 17-річний Назар Верлан із Красної Луки покинув навчання у Хорольському коледжі, узяв 400 гривень, зібрав речі і зник півтора року тому.

Мама і бабуся сприйняли його зникнення дуже важко. Через півроку побачили його в Інтернеті. Відео їх неабияк налякало. Та вони не звернулися у прокуратуру чи поліцію, щоб розпочати пошуки хлопця. Де весь цей час був Назар, чим займався і чому не виходив на зв’язок?

Коли точно зник Назар, рідні не пам’ятають. Кажуть, що просто взяв речі і поїхав. Обіцяв повернутись через кілька днів. Але не повернувся. Розповідають, що телефонували йому і надсилали повідомлення, але він відповів усього раз. Сказав, що скоро приїде. Де знаходиться – не повідомив, сказав лише, що заробляє гроші чесним трудом. Після чого більше на зв’язок не виходив. А потім це сумнозвісне відео в Інтернеті з Назаром у головній ролі: хлопець виконував небезпечні трюки на височезних будівлях чи мостах…

«Назар – золота дитина, домашня. Любив футбол, хокей, книжки читав. У школі вчився добре. Хотів стати механіком. У Хорольському агропромисловому коледжі провчився до третього курсу. А потім різко змінився. Приїхав додому і сказав, що вирішив покинути навчання, «бо це не його». Хоче бути блогером.  Я навіть поняття не мала, що це таке. Вважаю, що це дурість. Навчання таки покинув. Нам сказав, що їде до друга. Мати дала йому 400 гривень. Коли він не повернувся додому, ми подзвонили у Хорол до куратора. А вона сказала, що він поїхав по блогерству своєму. 

Психолог його підтримав, хоч ми і просили, щоб вона не підтримувала, не випускала його із коледжу. І поїхав він із кінцями. Не телефонує , не пише…» – розповіла бабуся хлопця на телешоу, але Назар говорить що пішов з навчального закладу бо його гнобили одногупники, за те, що він не був таким як всі.

Мати Назара Катерина Верлан  припускала, що він поїхав шукати… матір. Як виявилось, Назар – не рідний син Катерини. 19 років тому вона всиновила його, але виховувала як рідного:

«Я його собі купила. Перший раз ми не потрапили у Кременчуцький будинок малюка. А тоді нам підказали, що можна за відповідну суму взяти. Я ж мати-одиначка.  Я доклала усіх зусиль, і ми цю дитинку взяли. Коли прийшли у Будинок малюка мені винесли шестеро дітей на вибір. А ця дитинка лежала на диванчику. Я й попросила його. У мене до нього душа лежала. Серце підказало, що це моя дитина. А зараз я його втратила».

Що хлопчик всиновлений, мама довго приховувала, бо боялася чуток у селі. А от Назар про це знав змалечку.  До того ж, Катерина запитувала сина, чи не хотів би він знати свою біологічну матір, на що той казав, що мама у нього одна.

Він ріс звичайним, домашнім хлопчиком. Тому рідні не можуть збагнути, чого ж таки не вистачало дитині? Блогерство, яким він вирішив займатись у Києві, матері не подобається. Тому вона й звернулась за допомогою на популярне ток-шоу, щоб якось вплинути на сина, щоб змінив свій вибір, обрав інше життя, яке б подобалось матері, створив сім’ю, а не займався «дурницями».

А от сусідка Катерини Верлан Тетяна Павленко вважає, що Назара залюбили. Назар дружив із Тетяниним онуком і часто бував у них у гостях. Коли хлопець зник, вона не здивувалася, бо давно помічала, що на нього тиснуть у родині. Тому вона впевнена, що він пішов із дому, бо у нього не було права вибору, не було свого простору. Натомість був постійний жорсткий контроль і відсутність підтримки матері.

Як виявилось мати дійсно постійно контролювала хлопця, боялася, щоб він не потрапив у погану компанію. Навіть у технікумі вона заборонила йому жити у гуртожитку, бо «там немає контролю і велика розпуста». Та й своєї вини у тому, що хлопець пішов із дому, жінка не бачить. Каже, що вирішальну роль у його поведінці зіграла психолог Хорольського коледжу, яка нібито налаштувала його проти родини.

На ток-шоу також приходив друг Назара Павло Коваль, який разом і ним знімав відео, що так шокували рідних. Він розповів, що Назар у Києві заробляє гроші завдяки саме відео. Нібито за це ще й отримує непогану зарплатню – близько 10-15 тисяч гривень у місяць.

Відеосюжети, які так лякають рідних Назара, не називає шокуючими, а скоріш епатажними. Каже, що в основному той знімає про своє життя.  Ті ж, що ледь не довели рідних до приступу, – де Назар їсть вермішель із землі або ж ходить навкарачки із собачим нашийником по середмістю,  підпалює петарди на голові або ж вилазить на високі будівлі чи мости без страховки – знімають для того, щоб підняти чисельність  аудиторії після переглядів. Кажуть, що за ці півтора року Назар став відомим блогером.

Але де саме жив Назар на час зйомки телепередачі, не знав ніхто. Подейкують, що він ночував де доведеться – іноді у хостелах, іноді у парку на лавці чи в під’їзді. Кажуть, що у хлопця бували такі періоди в житті, коли він не мав грошей, щоб поїсти, а також не мав змоги помитися. Та попри це він не покидав своєї мети – вирватись із села і досягти чогось у житті. У той же час він не хотів працювати на звичайній роботі, а мав інші плани на це життя.

Журналісти вирішили почали розшуки Назара. Київські безхатченки його впізнавали, розповідали, що неодноразово зустрічали хлопця на ім’я Назар, але де він живе сказати точно не могли. У хостелах підтвердили, що він жив у них, але з’їхав. А перехожі порадили шукати його у лікарні. Прізвище Назара було серед пацієнтів. Як виявилось, йому зробили операцію, але сусіди по палаті сказали, що він певний час лікувався, а потім зник.

Нарешті хлопця таки вдалося знайти і запросити в студію:

«Бомж прибув!» – це перше, що сказав Назар, з’явившись у студії. Потім він розповів де був і чим займався.

У селі не лишився, бо не бачив там перспективи. Протягом півтора року він знаходився у столиці. Намагався добитися успіху. Але стверджував, що рідним телефонував, хоч і рідко, бо був  постійно зайнятий. А до лікарні потрапив, бо під час виконання трюків для відео підвернув ногу і пошкодив куприк, довелося оперувати нагноєння.

Погодився приїхати до студії, бо скучив за рідними. Каже, що хотів з’їздити додому, але пізніше, коли вже чогось доб’ється. Розповідає, що вже давно не живе на вулиці. Зараз орендує квартиру із другом-блогером. Грошей на життя не мав лише протягом літа, але з усіх сил намагався заробити. Нині має постійний заробіток – на чесно зароблені купив хороший смартфон.

Просити грошей у рідних не хотів. Бомжем себе не вважає, каже, що у нього, на відміну від таких людей, була і є мета. Він знає, що важкий період у його житті тимчасовий, і вважає, що відео, які він знімає, людям подобаються. Саме цим він заробляє і ставиться до такої діяльності, як до роботи. Тому повертатися додому поки що не планує.

«Я проміняв маму на славу» – саме так назвали одну із передач телешоу, яку ми описали. Натомість Назар проти такого формулювання. Він стверджує, що ніколи і нізащо не проміняє матір. Він просто хоче свободи. І проблема не в тому, що він обрав блогерство, а не таке життя, про яке мріяла його мати.  Справжня проблема у тому, що він не мав підтримки. Вже у студії Назар розповів, що більше за все хоче, щоб мама ним пишалася і не переймалася тим, що скажуть люди.  Просто  зрозуміла і прийняла його вибір.


Previous Article
Next Article

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

КАТЕГОРІЯ НОВИН

Архіви

Чи підтримуєте ви можливе приєднання Хорольського району до Лубенського?

Scroll Up